Кіноклуб в Академії Мистецтв

Контакты:

Мыло - Анна Звягінцева zvyagintsevaa@gmail.com
Телефоны - 380508187353 , 80962733128

Кіноклуб збиратиметься раз на тиждень, у вівторок, о 18.00.
Адреса : вулиця Смирнова-Ласточкіна, 20 (біля Львівської площі), аудиторія №275(по центральних сходах, 2 поверх, направо, пройти вздовж скляного коридору та спуститись поверхом нижче, там шукати №275)
контактна інформація Анна Звягінцева zvyagintsevaa@gmail.com

Ми відкриваємо кіноклуб у Національній Академії образотворчого мистецтва та архітектури. Ми – це студенти Академії, для яких важлива практика самоорганізації та самоосвіти. По всьому світі студентські кіноклуби стали ознакою відкритості університетів до ініціативи студентів. На відміну від приватних переглядів фільмів, чи відвідин кінотеатрів (де дійсно художні фільми демонструються лише зрідка, під час міжнародних фестивалів), клуб дає можливість обговорення побаченого, дискусії, комунікації. Темами дискусій у кіноклубі можуть стати, окрім фільмів, художні виставки чи інші культурні події. Про проведення таких дискусій буде повідомлено заздалегідь. Щоб така комунікація була дійсно вільною, клуб буде відкритим - його може відвідувати будь-хто. Ми хочемо зробити кіноклуб простором знайомства з новим, інтелектуального пошуку, обміну досвідом та самовдосконалення.
Запрошуємо до нас!

Анна Звягінцева та ініціативна група Кіноклубу у НАОМА

Кіно – це мистецтво. Мистецтво «говорити за життя», розповідаючи прості історії. Мистецтво змушувати людей плакати чи сміятися. Мистецтво доносити до нас наймудріші речі в найпростішій обгортці. Мистецтво дивитися на світ художнім оком кінокамери. В решті решт, мистецтво вдало, або ж ні, витрачати гроші для створення нових реальностей, в які всі ми маємо повірити. Кіно – це мистецтво із багатьма обличчями. За його 100-річну з гаком історію воно створило безліч образів, вигадало багато казок і для мільйонів шанувальників поставило вічні питання «Хто вбив Лору Палмер?» або ж «Хто підставив Кролика Роджера?»
Питання на ці та зовсім інші, можливо ваші власні, питання ви маєте шанс знайти в Кіноклубі Академії, що познайомить вас із класичними кінострічками історії – від комікса «Барбарелла» до сюрреалістичної притчі «Сором'язлива чарівність буржуазії», від Великого Німого періоду до унікальних мюзиклів 80-х, від вишуканого італійського треш-хорору до гламурного Голівуду. Ви побачите яким різним у своїх художніх проявах буває кіно, але як найвигадливіші прояви кінохудожників прагнуть дійти однієї простої цілі – змусити нашу пам'ять назавжди закарбувати цей дивний паралельний світ.
Ольга Клінгенберг – кінокритик, координатор програми клубу

Показ відбувається по вівторках, початок о 18.00

Перші чотори фільми.

«Орфей» (реж.Жан Кокто) 18 листопада

Давня легенда на сучасний лад зразку 1950 року. Поет, художник, драматург, естет і співець краси Жан Кокто знімає на вулицях літнього Парижу найкрасивіших французів часу – Жана Маре і Марію Казарес. Він – Орфей. Вона – смерть, що покохала молодого поета. Міфологічна драма, в якій Кокто декларує метафору життя художника у сучасному світі. Один з найяскравіших фільмів європейського модернізму, що вмістив в себе жанри поетичного кіно та тріллера, філософського кінороману та пригодницького містичного детективу. «Орфей» назавжди лишився зразком бездоганного стилю на тлі захоплюючого глядацького сюжету. Багато років потому росіянка Рената Літвінова спробувала наслідувати естетичну програму Жана Кокто у своєму фільмі «Богиня»…

«Кабінет доктора Калігарі» (реж.Роберт Віне) 25 листопада

Офіційно - перший фільм жахів. 1919 рік. Кіно ще не має звуку. Тому історія сомнамбули Чезаре, розбудженого доктором Калігарі щоб сіяти зло, народжується на художньому грунті німецького експресіонізму. Замість тривожних звуків на екрані вивихнуті декорації міста фантому та боротьба чорного і білого кольору у в'язниці кадру. Яскравий приклад кіно, що утилізувало живопис. Рефлексія митців на похмуру й тривожну атмосферу початку ХХ століття лишила нам класичний зразок Вищого Страху. На думку Роберта Віне саме Страх є прекрасна метафізична емоція, із якою ми прориваємося крізь буденність до найвищих істин. Цього разу - із пацієнтом психіатричної клініки, що розповідає нам історію кабінету доктора Калігарі.

«Новий Вавілон» (ФЕКС) 2 грудня

Одне з найяскравіших явищ радянського кіно – ФЕКС (Фабрика Ексцентричного Актора). Ленінградська тусовка анархістів від мистецтва у 20-ті роки сповідувала низки жанри – водевіль, цирк, клоунаду і знімала перше кліпове кіно. Пародію на театральний дебют ФЕКС - «Електрифікація Гоголя» можна знайти в романі Ільфа і Петрова «12 стільців». А сучасні схожі прояви ексцентризму та карнавалу у шоу-виставах українського гурт-мрії «Пенопласт». Кіно – це балаган, декларували піонери кіноавангарду ФЕКС. Революціонери форми схрещували рекламу і кримінальну хроніку, мелодраму і атракціон. У 1929 році вони досягли піку у історичному гротеску «Новий Вавілон» - сюжеті про маленьку продавщицю паризького універмагу, що пішла на барикади. Музику до фільму писав Дмитро Шостакович, а зйомки ФЕКС у дусі Ренуара і Моне сьогодні вивчають у кіношколах як шедевр операторського мистецтва.

«Барбарелла» (реж.Роже Вадім) 9 грудня

Французький плейбой Роже Вадім, якому кіно завдячує появою трьох найкрасивіших жінок кіноісторії – Бріжіт Бардо, Катрін Деньов та Джейн Фонда, у 1968 році створив найсексуальнішого агента – Барбареллу. Дівчина із 41-го століття відправляється у міжгалактичну експедицію врятувати ученого Дюран-Дюрана (не сумнівайтеся звідки відома група взяла свою назву). Героїні фантастично-еротичного коміксу дозволили виконати перший екранний стиптиз, продемонструвати «варварський секс» і ввести моду на одяг від Пако Рабана. Відомий дизайнер розробив футуристичні костюми Барбарелли, які не сходили з перших шпальт глянцевих журналів. А Роже Вадім у піку американській науковій фантастиці побудував наївний штучний світ невідомої планети, де блондинка Барбарелла зваблювала ангелів і королев. Актрисі Джейн Фонда, яка зіграла Барбарелу ще довго прийшлося доводити, що її акторськими здібностями є не лише стрункі ноги та чуттєвий рот. Але образ Барбарелли досі не дає спокою Голівуду, якому Роберт Родрігез два роки тому запропонував зняти рімейк.
Далі буде...

Кіноклуб збиратиметься раз на тиждень, у вівторок, о 18.00.
Адреса : вулиця Смирнова-Ласточкіна, 20 (біля Львівської площі), аудиторія №275(по центральних сходах, 2 поверх, направо, пройти вздовж скляного коридору та спуститись поверхом нижче, там шукати №275)
контактна інформація Анна Звягінцева zvyagintsevaa@gmail.com

Фонд розвитку сучасного мистецтва «Ейдос»
Німецький культурний центр «Гете-Інститут в Україні»
запрошують

Воркшоп з Мартіном Кеілом
«Відповідальність та художня акція – стратегії та процесуально орієнтована художня практика»

20 листопада 2008 року

Воркшоп буде присвячено проблемі відповідальності та художньої акції. Німецький художник Мартін Кеіл, учасник групи REINIGUNGSGESELLSCHAFT (RG), представить різні підходи та стратегії, які використовує у своїй практиці. Публічні інтервенції та інтерактивні проекти, пов’язані з емпіричним аналізом, наслідують когнітивну концепцію мистецтва.

У другій частині воркшопу учасники представлять свою практику та проекти. Третя частина буде відкритою дискусією на тему специфічних проблем та потреб художніх проектів в Україні. Особливу увагу буде зосереджено на проблемах співпраці з інституціями та досягнення цільових груп.

REINIGUNGSGESELLSCHAFT(RG) (німецькою означає як «послуги прибирання» так і «очищення суспільства») – це група художніх проектів, що діють на перетині мистецтва та соціальної реальності. Мартін Кеіл (народився у 1968 р. у Німеччині, живе та працює в Дрездені та в Одесі) та Генрік Майєр (народився у 1971р. у Німеччині, живе та працює в Дрездені) об’єдналися для створення RG. Художники працюють з партнерами різного походження та соціального статусу, пропонуючи платформи для міждисциплінарної діяльності. Їхній метод роботи базується на позитивному потенціалі об’єднання різних сфер суспільства. RG береться за проекти, які генерують нові стосунки та створюють зацікавлені групи людей. REINIGUNGSGESELLSCHAFT розуміє сучасне мистецтво як каталізатор соціальних та політичних процесів.

Робочі мови – українська та німецька з послідовним перекладом.

До участі запрошуються художники, куратори, критики, журналісти та усі зацікавлені.

Місце та час проведення:
Німецький культурний центр “Гете-Інститут в Україні”
Київ, вул.Волоська, 12/4, 4-ий поверх, актова зала.
20 листопада 2008 року
Початок об 11.00

Вхід вільний. Попередня реєстрація учасників обов’язкова!

Зареєструватись можна за тел. 251 22 48 або на електронну адресу tetyana(at)eidosfund.org до 18 листопада 2008 року (до 17.00). http://eidosfund.org

Воркшоп проведено в рамках проекту EIDOS InfoCentre за підтримки програми Посольства Королівства Нідерландів Матра КАП.